1. Словник української мови в 11 томах

згубний

ЗГУ́БНИЙ, а, е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий.

Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної, як ураган, і згубної для панів, наче повідь (Тулуб, Людолови, II, 1957, 416);

Дунай, Дунай! Так ось який ти! Не голубий, не вальсовий!.. Темний, як хмара! Широке, смертельне поле, згубна нейтральна зона! (Гончар, III, 1959, 285);

Серцем, словом, ділом людство знищить згубну, Кровожерну зграю паліїв війни (Бажан, Роки, 1957, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згубний — згу́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. згубний — ЗГУБЛИВИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий. Словник синонімів Караванського
  3. згубний — -а, -е. Який веде до згуби (у 3 знач.), загрожує смертю, нещастям; дуже небезпечний, загрозливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згубний — ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З. Словник синонімів української мови
  5. згубний — Згубний, -а, -е Гибельный. Словник української мови Грінченка