згуста
ЗГУ́СТА, присл., діал.
1. Густо.
Уявіть собі: весь світ — Величезний книш плескатий,.. Звізди — мак, котрим весь книш Поприсипуваний згуста (Фр., X, 1954, 111).
2. Часто.
Згуста хожу собі на спацер і беру собі когось з моїх добрих людей (Стеф., III, 1954, 169);
// Багато.
— Не пам’ятаю певно, що саме я оповідала,— продовжує Настя, витерши краєм долоні куточки вологих уст.— Тільки чула — плескали мені згуста!.. (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згуста — Згу́ста. Частенько, доволі часто. Вінзгустамусів їхати з своєї недалекої парафії до міста (Галіп, 6) // порівн. пол. gęsto — 1) густо, щільно, 2) часто, często gęsto, розм. — дуже часто, багато разів; укр. часто-густо, укр. діал. згуста — 1) густо, 2) часто (СУМ, III, 527). Українська літературна мова на Буковині
- згуста — присл., діал. 1》 Густо. 2》 Часто. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згуста — Згуста нар. Въ выраж. Зчаста-згуста. Часто. Вх. Зн. 22. Словник української мови Грінченка