згусток
ЗГУ́СТОК, тка, ч.
1. Густа маса, грудка, яка утворилася при згущенні рідини, розчинів і т. ін.
На колесах шин кілька розчавлених ягід до болю нагадують згустки живої крові (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 536);
Прибій і люті балтійські шторми час від часу викидають на піщані береги згустки окам’янілої смоли (Наука.., 9, 1963, 32).
2. перен. Зосередження, концентрація чого-небудь.
Кожний вугільний шматок був згустком енергії, сонця, тепла (Донч., Шахта.., 1949, 58);
Найголосніше лунав серед інших революційних пісень всесвітньовідомий «Інтернаціонал» — згусток волі революційних мас (Нар. тв. та етн.. 3, 1957, 38);
Кожна поетична книжка — частка самого поета, згусток його тривалих роздумів про життя, ліричний синтез власних і вселюдських радощів і тривог (Літ. Укр., 23.11 1965, 3).
Значення в інших словниках
- згусток — згу́сток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- згусток — -тка, ч. 1》 Густа маса, грудка, що утворилася під час згущення рідини, розчинів і т. ін. 2》 перен. Зосередження, концентрація чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згусток — Згу́сток, -тка; згу́стки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)