1. Словник української мови в 11 томах

згущений

ЗГУ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до згусти́ти.

Картина її майбутнього, змальована ним.. фарбами, дуже згущеними в деяких місцях, в основі своїй правдива (Вільде, Сестри.., 1958, 530).

2. у знач. прикм. Густий, густіший, ніж звичайно.

Неля подумала, що їй заважає у роті маса того згущеного вина. Напружившись, вона насилу проковтнула його, але язик не переставав терпнути (Вільде, Сестри.., 1958, 364).

3. у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний.

Бачилось йому, що.. згущена пітьма котиться холодним потоком до його груді, до його серця (Фр., І, 1955, 295).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згущений — згу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згущений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до згустити. 2》 у знач. прикм.Густий, густіший, ніж звичайно. 3》 у знач. прикм., перен. Насичений, інтенсивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згущений — Згуслий, див. конденсований Словник чужослів Павло Штепа
  4. згущений — Згу́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)