згідливо
ЗГІ́ДЛИВО. Присл. до згі́дливий.
— Нехай буде по-твоєму, що це вже передавнене, пропало,— говорив згідливо панотець (Март., Тв., 1954, 354).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЗГІ́ДЛИВО. Присл. до згі́дливий.
— Нехай буде по-твоєму, що це вже передавнене, пропало,— говорив згідливо панотець (Март., Тв., 1954, 354).