1. Словник української мови в 11 томах

згірш

ЗГІРШ, присл., розм. Те саме, що згі́рше.

Знайшла б я собі й другого не згірш його! (Барв., Опов.., 1902, 60);

За ним під’їхали й ті п’ять вершників, гусарів, не згірш за нього озброєних (Ле, Україна, 1940, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згірш — згірш прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. згірш — присл., розм. Те саме, що згірше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згірш — ГІ́РШЕ (ГІРШ) (більш погано), ПОГАНІ́ШЕ (ПОГА́НШЕ рідше), ЗГІ́РШЕ (ЗГІРШ) розм. (перев. із часткою н е). Охота гірше неволі (прислів'я); Знає він карту не гірше вас (О. Довженко); Інша рада гірш як зрада (М. Номис); Погано дуже, страх погано!... Словник синонімів української мови
  4. згірш — Згірш, згі́рше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. згірш — Згірш, згірше нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Ном. № 8504. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали. Шевч. 182. Словник української мови Грінченка