1. Словник української мови в 11 томах

здавен

ЗДАВЕ́Н, присл., розм. Те саме, що зда́вна.

Здавен було марю: коли б мені сила, то я б у той храм таємничий вступила, де світять крізь пітьму науки дива (Л. Укр., І, 1951, 287);

Посадовивши, як здавен велося, Своїх гостей на покуті за стіл, Вона вечерю зготувала згодом (Перв., Солд. пісні, 1946, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здавен — здаве́н прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. здавен — див. здавна Словник синонімів Вусика
  3. здавен — присл., розм. Те саме, що здавна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здавен — ЗДА́ВНА (з давніх часів), ВІДДА́ВНА, СПРАДА́ВНА підсил., З ДА́ВНІХ-ДАВЕ́Н підсил., З ДА́ВНЬОГО-ДА́ВНА підсил., ЗДАВЕ́Н розм., ЗРО́ДУ підсил. розм., ЗРО́ДУ-ВІ́КУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил. розм., ЗДАВЕ́Н-ДА́ВНА діал., ЗДА́ВНУ діал. Словник синонімів української мови
  5. здавен — Здаве́н, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)