здалий
ЗДА́ЛИЙ, а, е, діал.
1. Здатний, спроможний що-небудь робити.
Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки На купу з парубками враз. «Бог з вами! — люди закричали.— Хіба ж старий до того здалий? Хіба нема сумління в вас?» (Фр., X., 1954, 320).
2. Придатний для чого-небудь, на щось.
Може, праця наша на нінащо не здала? (Фр., І, 1955, 312).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здалий — (до чого) здатний, спроможний; (на щось) придатний, годящий. Словник синонімів Караванського
- здалий — див. умілий Словник синонімів Вусика
- здалий — -а, -е, діал. 1》 Здатний, спроможний що-небудь робити. 2》 Придатний для чого-небудь, на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здалий — Здалий, -а, -е = здатний. Желех. Словник української мови Грінченка