здвигнений
ЗДВИ́ГНЕНИЙ, ЗДВИ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здвигну́ти 2-4.
Мов нова, всемогучою волею здвигнена скеля, так піднімалася кам’яна гать усе вище й вище (Фр., VI, 1951, 118);
//
у знач. прикм. Роботяща, покірна людина здається з неї [Чайчихи], поки не глянеш на ті брови здвигнуті, чорні (Вовчок, І, 1955, 260).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здвигнений — здви́гнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- здвигнений — здвигнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здвигнути 2-4). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови