здвоєний
ЗДВО́ЄНИЙ, а, с.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до здво́їти.
2. у знач. прикм. Який складається з двох однакових предметів, подвійний.
Для одержання здвоєних валків на скошуванні гороху можна також використовувати дві косарки з різними валкоутворювачами в агрегаті з одним трактором (Рад. Укр., 2.11 1962, 3);
Для реверсивних двигунів застосовуються перемикачі, які являють собою здвоєний рубильник (Довідник сіль. будівельника, 1956, 238);
// Перешикований у два ряди.
Здвоєні колони.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me