1. Словник української мови в 11 томах

здиблюватися

ЗДИ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗДИ́БИТИСЯ, иться, док. Підніматися, ставати на диби (про коня).

Якісь люди з натовпу хапали коня за вуздечку — кінь здиблювався і бив копитом (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 12);

Схарапудився кінь під Яреськом, здибившись, обкрутнув його на місці (Гончар, II, 1959, 48);

*Образно. За семафором, тільки набравши розгін, він [поїзд] раптом здибився від вибуху страшної сили (Цюпа, Назустріч.., 1958, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здиблюватися — зди́блюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здиблюватися — див. перечити Словник синонімів Вусика
  3. здиблюватися — -юється, недок., здибитися, -иться, док. Підніматися, ставати на диби (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови