1. Словник української мови в 11 томах

здивованість

ЗДИВО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до здиво́ваний 2.

[Конрад (дуже здивовано):] Як?.. (Потім здивованість раптом зміняється виразом розуміння). А, розумію (Л. Укр., II, 1951, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здивованість — здиво́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. здивованість — -ності, ж. Абстр. ім. до здивований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови