1. Словник української мови в 11 томах

здирливий

ЗДИ́РЛИВИЙ, а, е, діал. Який має нахил до здирства.

— А здирливий [о. Артемій], а запопадний, крий боже! (Н.-Лев., IV, 1956, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здирливий — зди́рливий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. здирливий — див. скупий Словник синонімів Вусика
  3. здирливий — -а, -е, діал. Який має нахил до здирства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здирливий — Зди́рливий, -а, -е Грабительскій. Словник української мови Грінченка