1. Словник української мови в 11 томах

здискредитувати

ЗДИСКРЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Підірвати довір’я до кого-, чого-небудь, применшити чийсь авторитет, значення.

Йому хочеться перш за все здискредитувати тебе в очах нашого гурту (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здискредитувати — здискредитува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здискредитувати — -ую, -уєш, док., перех. Підірвати довіру до кого-, чого-небудь, применшити чийсь авторитет, значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здискредитувати — Здискредитува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. здискредитувати — Здискредитува́ти, -ту́ю, -єш гл. Дискредитировать. Силкуються здискредитувати мене тим, що до «Крашанки» я не давав доказу моїх історичних виводів. К. Краш. 37. Словник української мови Грінченка