1. Словник української мови в 11 томах

здихуватися

ЗДИ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗДИ́ХАТИСЯ, зди́хаюся, зди́хаєшся і зди́шуся, зди́шешся, док., перех., розм. Те саме, що позбува́тися.

Отакі думки цілий той день мою голову клопотали. Ніяк я їх не здихаюсь, та й годі! (Мирний, IV, 1955, 352);

[Хома:] Чим я так тяжко провинив, що батько й мати раді мене здихатись? (Кроп., IV, 1959, 148);

Щоб здихатись біди-напасті, Найнявсь я в пана бджоли пасти (Нех., Казки… 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здихуватися — зди́хуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. здихуватися — див. ЗБУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. здихуватися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
  4. здихуватися — -уюся, -уєшся, недок., здихатися, здихаюся, здихаєшся і здишуся, здишешся, док., перех., розм. Те саме, що позбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. здихуватися — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови