здоровенний

ЗДОРОВЕ́ННИЙ, а, е, розм. Збільш. до здоровий 3—5.

Він був дуже здоровенним, рослим і сильним парубком (Іван Франко, III, 1950, 48);

Знизу, від скелі, повільно наближався здоровенний дід (Яків Баш, Вибр., 1948, 10);

Здоровенного росту, плечистий, пузатий, ..уступив піп у круг (Панас Мирний, I, 1954, 314);

Аж суне Вовк — такий страшенний Та здоровенний (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 39);

Бідне дівча гнулось під здоровенним оберемком хворосту (Данило Мордовець, I, 1958, 105);

Він замовк, запхав свої здоровенні долоні у кишені й випростав ноги (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 225);

Села самого не видати за могилою стрімчастою, — видко тільки від схід сонця гай здоровенний, темний... (Марко Вовчок, I, 1955, 382);

Здоровенне подвір’я, чисте й зелене. На подвір’ї коло стайні порається над чимсь Явтух-наймит (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 460).