1. Словник української мови в 11 томах

здоровкання

ЗДОРО́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. здоро́вкатися.

З Демидом вона не розмовляла, тільки відказувала на здоровкання та прощання (Гр., II, 1963, 65);

Комбайнер совається на місці й забуває відповісти на здоровкання (Ю. Янов., І, 1958, 585).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здоровкання — здоро́вкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. здоровкання — -я, с., розм. Дія за знач. здоровкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здоровкання — Здоро́вкання, -ня с. Привѣтствіе, здравствованіе. Словник української мови Грінченка