здорово

ЗДО́РОВО, присл.

1. розм. Дуже, сильно.

Вовк і Лисичка здорово поголодніли (Фр., IV, 1950, 78);

Вона оджимала [сорочки] так здорово, що аж намисто бряжчало і дукачі коливались (Н.-Лев., II, 1956, 286);

Я її, мабуть, здорово вдарив, бо вона дуже скривилася, уставши й узявшись рукою за бік, але не заплакала (Гр., І, 1963, 293).

2. розм. Добре, ловко, майстерно.

— Ну, мастак, — Ти здорово співать навчився (Гл., Вибр., 1951, 99);

Петрик аж головою крутив — ой, мовляв, і намальовано ж фарбами всякими, здорово намальовано! (Головко, II, 1957, 132).

3. у знач. присудк. сл. Чудово, гарно.

Як це здорово — зустріти Новий рік у столиці! (Чаб., Балкан. весна, 1960, 306).

4. у знач. присудк. сл. Корисно для здоров’я.

Учитель казав, що по сонцю бігати здорово (Мирний, III, 1954, 354);

— Треба ж знати, чи доволі тепла, чи здорово людині в хаті, чи не здорово… (Коцюб., І, 1955, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здорово — здо́рово прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. здорово — пр., дуже, сильно; П. вправно, майстерно, чудово, гарно. Словник синонімів Караванського
  3. здорово — присл. 1》 розм. Дуже, сильно. 2》 розм. Добре, спритно, майстерно. 3》 у знач. присудк. сл. Чудово, гарно. 4》 у знач. присудк. сл. Корисно для здоров'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здорово — 1. дуже, вельми, надто, міцно 2. це здоров'яно Словник чужослів Павло Штепа
  5. здорово — здорово корисно для здоров'я (ст) ◊ то здорово на о́чи → око Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. здорово — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
  7. здорово — Здо́рово нар. 1) Здорово. 2) Сильно, очень. Перестав і мишей ловить, а колись здорово ловив. Рудч. Ск. І. 25. Здорово боялись. ХС. IV. 37. Словник української мови Грінченка