здоров’ячко

ЗДОРО́В’ЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до здоро́в’я.

— Невже вона така безталанна?.. І красою і здоров’ячком бог не обійшов,— хіба от долею… (Мирний, III, 1954, 111);

— Як себе почуваєте, Василю Васильовичу? — спитав Зав’ялов дзвінким баритоном.— Як здоров’ячко? (Дмит., Наречена, 1959, 126).

До́брого здоро́в’ячка див. до́брий;

На здоро́в’ячко — те саме, що На здоро́в’я ( див. здоро́в’я).

— Одначе призволяйтеся, матушки, на здоров’ячко, ще й у кишені наховайте та повезіть дітям на гостинець (Н.-Лев., III, 1956, 113);

При здоро́в’ячку — те саме, що При здоро́в’ї ( див. здоро́в’я).

Є в артілі у одній Чоловік Карпо Крутій. Чоловік, поглянеш збоку,— При здоров’ячку, нівроку! (С. Ол., Вибр., 1959, 347).