1. Словник української мови в 11 томах

здохляка

ЗДОХЛЯ́КА, и, ч. і ж., діал. Здохлятина (у 2 знач.).

— Цілий день з ранку до ночі на своїх смужечках товчеться він. Як слід не виоре (здохлякою не виореш!) (Головко, І, 1957, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здохляка — здохля́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. здохляка — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика
  3. здохляка — -и, ч. і ж., діал. Здохлятина (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здохляка — ЗДОХЛЯ́КА див. здохля́к. Словник української мови у 20 томах
  5. здохляка — СЛАБА́К розм. (той, хто має невелику фізичну силу), ХИРЯ́К розм., ХИРЛЯ́К розм., ЗДОХЛЯ́К зневажл., ЗДОХЛЯ́ТИНА (ДОХЛЯ́ТИНА) зневажл., ЗДОХЛЯ́КА зневажл.; МИ́РШАВЕЦЬ розм., ПЛЮГА́ВЕЦЬ зневажл., ПЛЮГА́Ш зневажл., ВИ́ШКВАРОК зневажл., ВИ́ШКВАРКА зневажл. Словник синонімів української мови