1. Словник української мови в 11 томах

здравиця

ЗДРА́ВИЦЯ, і, ж. Коротка промова з побажанням здоров’я, слави, успіхів і т. ін.; заздоровний тост.

Здається, не було кінця-краю тим здравицям, не було кінця-краю випиванню (Мирний, III, 1954, 290);

— Тепер і за флот наш здравицю скажемо. Вже виріс він, став на ноги (Кучер, Чорноморці, 1956, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здравиця — здра́виця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. здравиця — -і, ж. Коротка промова з побажанням здоров'я, слави, успіхів і т. ін.; заздоровний тост. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здравиця — Уздоровня, видужня, див. курорт Словник чужослів Павло Штепа