здравомислячий

ЗДРАВОМИ́СЛЯЧИЙ, а, е, книжн. Який мислить, міркує розумно, правильно.

— Я тільки радітиму, коли мої сумніви будуть розвіяні, я, як і кожна здравомисляча людина, прагну до істини (Збан., Малин. дзвін, 1958, 236).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me