здравомислячий
ЗДРАВОМИ́СЛЯЧИЙ, а, е, книжн. Який мислить, міркує розумно, правильно.
— Я тільки радітиму, коли мої сумніви будуть розвіяні, я, як і кожна здравомисляча людина, прагну до істини (Збан., Малин. дзвін, 1958, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me