здрейфити
ЗДРЕ́ЙФИТИ, флю, фиш; мн. здре́йфлять; фам. Док. до дре́йфити.
[Смола:] Хто сильний, ..хто знає, чого він хоче, той ніколи не здрейфить (Мик., І, 1957, 120);
Зараз Микола не на жарт здрейфив. Він відчував себе злочинцем. А із злочинцями відомо яка розмова (Збан., Курил. о-ви, 1963, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здрейфити — здре́йфити дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
- здрейфити — -флю, -фиш; мн. здрейфлять; фам. Док. до дрейфити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здрейфити — Лю, -фиш, док. Перелякатися, відступити. Він в останній момент здрейфив. Словник сучасного українського сленгу