здрібнювати
ЗДРІ́БНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДРІБНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Дробити, кришити що-небудь.
Грубі корми здрібнюють, здебільшого, на соломорізках і здрібнювачах (Механ. і електриф.., 1953, 471).
2. Робити меншим, коротшим, дрібнішим.
Смерть.. підступала до розвідників, здрібнюючи і здрібнюючи свої кроки, і це ставало нестерпним (Багмут, Опов., 1959, 59);
// рідко. Вживати в зменшено-пестливій формі.
Я з руського Хоми перехрестила тебе на італійського Томассо, а сього здрібнила на Томассіно (Фр., VI, 1950, 353).
3. перен. Робити незначним, неважливим, зменшувати внутрішню значимість, глибину.
Роман.. думав одне: «Здрібніла, змізерніла правда на землі» (Стельмах, Хліб.., 1959, 361);
Воскрешати [людину на екрані] можна тільки в більш високій якості, воскресити, здрібнивши образ,— це не значить воскресити (Довж., III, 1960, 193).
Значення в інших словниках
- здрібнювати — здрі́бнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- здрібнювати — -юю, -юєш, недок., здрібнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Дробити, кришити що-небудь. 2》 Робити меншим, коротшим, дрібнішим. || рідко. Вживати у зменшено-пестливій формі. 3》 перен. Робити незначним, неважливим, зменшувати внутрішню значущість, глибину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здрібнювати — ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док. Словник синонімів української мови