1. Словник української мови в 11 томах

здунутий

ЗДУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зду́нути.

Вона ще стояла тут. Мов здунутий був вираз веселості й усміху з її лиця (Коб., III, 1956, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здунутий — зду́нутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. здунутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здунути. Великий тлумачний словник сучасної мови