здутий
ЗДУ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зду́ти.
Вони [хлопці] ще раз перезирнулись і, мов здуті вітром, понеслися в село (Панч, II, 1956, 136).
2. у знач. прикм. Збільшений в об’ємі, набряклий.
Під повіткою лежала здута, мов гора, руда корова (Дн. Чайка, Тв., 1960, 70);
// Опуклої форми.
Найточніші виміри показали, що Земля сплющена біля полюсів і здута біля екватора. Це результат її обертання навколо осі (Наука.., 8, 1956, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- здутий — зду́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- здутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до здути. 2》 у знач. прикм.Збільшений в об'ємі, набряклий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- здутий — НАБРЯ́КЛИЙ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшений в об'ємі від припливу крові, молока тощо), НАБУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, РОЗБУ́ХЛИЙ підсил., НАБУБНЯ́ВІЛИЙ розм. Словник синонімів української мови