1. Словник української мови в 11 томах

здухи

ЗДУ́ХИ, ів, мн., розм. Те саме, що зду́хвина.

Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (Мирний, І, 1954, 49);

Воли важко водили здухами (Головко, І, 1957, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здухи — зду́хи множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. здухи — -ів, мн., розм. Те саме, що здухвина. Великий тлумачний словник сучасної мови