здушено
ЗДУ́ШЕНО. Присл. до зду́шений 2, 3.
— Скільки? — здушено рубає тишу чийсь голос (Тулуб, Людолови, II, 1957, 206);
Марія заплакала здушено (Тудор, Народження, 1941, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me