здійнятий

ЗДІ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здійня́ти.

Дрібний сніговий пил, здійнятий полозками, запорошував обличчя й очі (Шиян, Баланда, 1957, 10);

Отак вона йде й тепер, опустивши очі; ті спущені очі надавали дивний вираз обличчю, поневолі здійнятому вгору (Л. Укр., III, 1952, 581);

// зді́йнято, безос. присудк. сл.

В Києві єсть літературно-артистичне товариство, ..був визначений конкурс літературний і здійнято і рішено в принципі питання про подачу українських творів (Л. Укр., V, 1956, 186).