здійснений

ЗДІ́ЙСНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до здійсни́ти.

Цього їй ніхто не подарує, коли задум не буде ефективно здійснений (Кучер, Чорноморці, 1956, 422);

Після.. вистави опери «Наталка Полтавка», здійсненої силами найстарішого в Києві аматорського драматичного гуртка залізничників, відбулась ще нічна репетиція хорового гуртка (Смолич, Мир.., 1958, 73);

// зді́йснено, безос. присудк. сл.

Заповітні мрії поета про оновлену землю, про сім’ю велику, вольну, нову — здійснено (Рад. літ-во, 2, 1964, 30);

Відповідно до програми досліджень космічного простору і планет сонячної системи квітня 1963 року в Радянському Союзі здійснено запуск космічної ракети в бік Місяця (Літ. Укр., 5.IV 1963, 1).

2. у знач. прикм. Який здійснився, став дійсним, реальним.

Старих гудків не чуть,— там інший спів заводить електрика в цехах про здійсненії сни… (Сос., , 1957, 247);

У щасливій порі комунізму Не злічити нам здійснених мрій! (Мур., Весілля.., 1949, 67).