зенкування
ЗЕНКУВА́ННЯ, я, с., техн. Дія за знач. зенкува́ти.
Зенкування — це обробка готових отворів для одержання конічних або циліндричних заглибин, розсвердлювання центрових отворів, зняття задирок навколо вихідної частини отвору після свердління або пробивання і т. д. (Практ. з машинозн., 1957, 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зенкування — зенкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зенкування — -я, с., тех. Дія за знач. зенкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови