зерновий
ЗЕРНОВИ́Й, а́, е́.
1. Стос. до зерна (у 1 і 2 знач.).
Зернові корми становлять основну групу концентрованих кормів для свиней (Свинар., 1956, 138);
Зернова проблема;
// Який займається вирощуванням та обробкою зерна (у 1 і 2 знач.).
Основою всього сільськогосподарського виробництва є зернове господарство (Наука.., 7, 1961, 23);
Зерновий радгосп; Зернові комбайни;
// Який шкодить зерну, знищує його.
Із зібраним врожаєм зернова міль потрапляє до зерносховищ (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 438).
2. Який дає плоди й насіння у вигляді зерен.
Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і технічних культур (Вишня, І, 1956, 422);
// у знач. ім. зернові́, ви́х, мн. Різні сільськогосподарські рослини, зерна яких використовуються як продукти харчування, а також для одержання концентрованих і грубих кормів та сировини для промисловості.
Ми зможемо використати його [трактор ХТЗ] на роздільному збиранні зернових, а також на стаціонарних роботах (Колг. Укр., 4, 1958, 9);
Давно, давно тут не проходив плуг, Не сіялися зернові ніякі! (Нех., Чудесний сад, 1962, 61).
Значення в інших словниках
- зерновий — зернови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- зерновий — [зеирновий] м. (на) -вому/-ноув'ім, мн. -ноув'і Орфоепічний словник української мови
- зерновий — -а, -е. 1》 Стос. до зерна (у 1, 2 знач.). Зернові комбайни. || Який шкодить зерну, знищує його. 2》 Який дає плоди й насіння у вигляді зерен. || у знач. ім. зернові, -вих, мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зерновий — Зерновий, -а, -е Зернистый, зерновой. зерновий вивід. Родъ вышивки. Г. Барв. 216. Словник української мови Грінченка