зернівка
ЗЕРНІ́ВКА, и, ж.
1. Сухий нерозкривний однонасінний плід злаків, який має тонкий шкірястий оплодень, що міцно зростається з насіниною.
Плід [злакових] — зернівка, з якою нерідко зростаються квіткові лусочки (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 189).
2. Жук родини зерноїдових; зерноїд.
Отрутохімікати необхідні для обробки насіння і боротьби проти горохової зернівки (Ком. Укр., 2, 1961, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зернівка — зерні́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зернівка — -и, ж. 1》 Сухий нерозкривний однонасінний плід злаків, який має тонкий шкірястий оплодень, що міцно зростається з насіниною. 2》 Жук родини зерноїдових; зерноїд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зернівка — Однонасінний, нерозкривний сухий плід трав'янистих рослин; тонкий шкірястий оплодень зрощений з насіниною. Універсальний словник-енциклопедія
- зернівка — ЗЕРНОЇД (жук), ЗЕРНІ́ВКА, НАСІННЄЇД. Жуки зерноїда зимують у зерні, навесні виходять з нього і живуть на бур'янах (з газети); Великої шкоди насінництву конюшини завдають шкідники — конюшиновий довгоносик, насіннєїд (з журналу). Словник синонімів української мови