зет
ЗЕТ, а, ч. і с.
1. Остання літера латинського алфавіту на позначення приголосного звука «z».
Курсивне зет.
◊ Від а до зет див. а¹.
2. Умовне позначення невідомої або неназваної особи, числа.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зет — зет іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зет — -а. 1》 ч. і с. Назва останньої літери латинського алфавіту. 2》 ч., мат. Позначення латинською літерою z невідомої або змінної величини. || Умовне позначення невідомого або такого, що навмисно не називається, числа або особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зет — від а до я (до зет). Від початку до кінця; все. Учень прочитав книжку від а до я (З газети). Фразеологічний словник української мови