1. Словник української мови в 11 томах

зжатий

ЗЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжа́ти.

Він зриває з голови чужу шапку і пітними солоними устами припадає до зжатого поля (Стельмах, II, 1962, 68);

// зжа́то, безос. присудк. сл.

— О, про молотьбу люди думають. А в кого то ще й не зжато (Головко, І, 1957, 271).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зжатий — зжа́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зжатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжати. || зжато, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови