1. Словник української мови в 11 томах

зжолоблений

ЗЖОЛО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжоло́бити;

//

у знач. прикм. *Образно. Лодиженко підвівся з килима і звернув увагу на Сир-Дар’ю. Та її не можна було обминути оком. І свіжість, і сила воднораз відбилися в її зжолобленім, блискучім проти сонця череві (Ле, Міжгір’я, 1953, 222).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зжолоблений — зжоло́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зжолоблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжолобити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови