1. Словник української мови в 11 томах

зимовник

ЗИМО́ВНИК, а, ч., іст., рідко. Те саме, що зимівни́к 2.

Дійшли ми до річки Самарії і заночували в зимовнику старого Кукси, колись і він був січовиком (Стор., І, 1957, 179);

Повернувшись на Січ, всі вони, герої Сарагоси, поставили разом зимовники в степу і назвали їх в пам’ять походу: Сірогози (Гончар, II, 1959, 96);

Вимагають уваги й давні поселення запорожців — зимовники, хутори, слободи (Літ. Укр., 22.VІІ 1966, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зимовник — зимо́вник іменник чоловічого роду зимове житло запорозьких козаків іст. Орфографічний словник української мови
  2. зимовник — див. дім; оселя Словник синонімів Вусика
  3. зимовник — -а, ч., іст., рідко. Те саме, що зимівник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови