зирити
ЗИ́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Те саме, що диви́тися 1, 4.
Закидати в море вудки дуже забавна штука. Зириш на той поплавок, очей з нього не спускаєш і не помітиш, як майже увесь день прогледів (Логв., Давні рани, 1961, 103);
Гарячково розламав [Сеспель] ту червоноармійську пайку на шматочки, гарячими очима зирив на дітей… (Збан., Сеспель, 1961, 267);
Вони не виявили в дорозі ніяких намірів тікати, ніби в них ніколи не було про це й думки. Хай начальство за ними не зирить. Вони самі знають, що роблять (Мик., II, 1957, 430).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зирити — зи́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- зирити — див. дивитися Словник синонімів Вусика
- зирити — -рю, -риш, недок., розм. Те саме, що дивитися 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зирити — Рю, -риш, недок. Дивитись. Що ти зириш на мене? Словник сучасного українського сленгу
- зирити — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови