зйомник

ЗЙО́МНИК, а, ч., геод. Той, хто робить зйомку (у 2 знач.).

Зйомники групами по два-три чоловіка йдуть за азимутом (Веч. Київ, 6.1 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зйомник — зйо́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зйомник — -а, ч., геод. Той, хто робить зйомку (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови