1. Словник української мови в 11 томах

злеглий

ЗЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зле́жаний.

З скреготом та гаркотом врізається він ним [агрегатом] у злеглий грунт (Гончар, Тронка, 1963, 267);

Левко.. відпер комору. Припах мишачого посліду , змішаний з припахом злеглого борошна, свіжого сала та смушків, ударив у ніс (Панч, II, 1956, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злеглий — зле́глий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. злеглий — -а, -е, рідко. Те саме, що злежаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злеглий — ЗЛЕ́ЖАНИЙ (який злежався, ущільнився), ЗЛЕ́ЖА́ЛИЙ, ЗАЛЕ́ЖАНИЙ, ЗЛЕ́ГЛИЙ рідко. Під ногами аж з дзвоном рипів злежаний перемерзлий сніг (І. Ле); Злежалий намул рипів під їхніми ногами (П. Словник синонімів української мови
  4. злеглий — Зле́глий, -а, -е Слежавшійся. Словник української мови Грінченка