1. Словник української мови в 11 томах

злеліяний

ЗЛЕЛІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злелі́яти.

Власна гідність, непомітно злеліяна в ній новим ладом життя, відгородила Ксеню від літніх, неписьменних бабів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 324);

Гуртом колгоспники вертаються із поля, І осінь з ними йде багата і рясна, І в’ється молодо назустріч їм тополя, Немов злеліяна у боротьбі їх доля (Турч., Земле моя.., 1961, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злеліяний — злелі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. злеліяний — див. викоханий Словник синонімів Вусика
  3. злеліяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до злеліяти. Великий тлумачний словник сучасної мови