зливний

ЗЛИВНИ́Й¹, а́, е́.

1. Признач. для зливання чого-небудь.

Щоб не втратити тепла і жодної хвилини часу, перші тонни руди кладуть на під [печі], коли ще не закрито зливний отвір, коли по жолобу ще стікає останній шлак (Рад. Укр., 27. VIІ 1961, 4);

Зверху бака розміщується датчик електричного покажчика рівня бензину, а знизу зливна пробка або краник (Автомоб., 1957, 96);

// Признач. для прийому рідких продуктів.

Зливні пункти молока.

2. Який злився, з’єднався в єдине ціле; суцільний.

Стружки бувають різних видів: зливна, надколювання і надлому (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 23);

Зливний коровий висип має не червоний, а тьмяно-рожевий колір (Шк. гігієна, 1954, 306).

ЗЛИВНИ́Й², а́, е́. Те саме, що зли́вовий.

Десь з полудня як линув дощ, але такий зливний, якби серед літа, води з гір загуділи, шопу геть залило (Ков., Світ.., 1960, 21);

В дротах гармати нам пробили шлях набоїв зливною грозою (Сос., II, 1958, 420);

Хоч на блискавках тиші прослухай Шепіт зливних освідчень тобі (Перв., І, 1958, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зливний — зливни́й 1 прикметник призначений для зливання; суцільний зливни́й 2 прикметник зливовий Орфографічний словник української мови
  2. зливний — I -а, -е. 1》 Признач. для зливання чого-небудь. || Признач. для прийняття рідких продуктів. 2》 Який злився, з'єднався в єдине ціле; суцільний. II -а, -е. Те саме, що зливовий. Великий тлумачний словник сучасної мови