1. Словник української мови в 11 томах

зловмисний

ЗЛОВМИ́СНИЙ, а, е.

1. Який має злі наміри.

[Норма:] Ти сприймав життя як подарунок долі: подарунок, що ні до чого не зобов’язує. Коли ж те саме життя пред’явило тобі рахунок, ти, наче зловмисний неплатник, утік до Європи (Галан, І, 1960, 445).

2. Який здійснюється із злим наміром.

— Ваше превосходительство,— почав Петров, — я випадково довідався про існування таємного, заснованого із зловмисними цілями товариства в місті Києві (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 427).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зловмисний — зловми́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зловмисний — див. ЗУМИСНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. зловмисний — -а, -е. 1》 Який має злі наміри. 2》 Який здійснюється зі злим наміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зловмисний — Зловми́сний і зломи́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)