зловмисність
ЗЛОВМИ́СНІСТЬ, ності, ж. Злий намір.
Нещодавно один іноземний кореспондент поставив мені запитання — запитання, за яким не було якоїсь зловмисності (Довж., III, 1960, 310);
Суддя став допитувати дівчину; не впевнившись у її вині та зловмисності, він зажадав у її присутності оглянути мерця на тому місці, де все те сталося (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 283).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зловмисність — зловми́сність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зловмисність — -ності, ж. Злий намір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зловмисність — Зловми́сність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)