1. Словник української мови в 11 томах

злодіюга

ЗЛОДІЮ́ГА, ЗЛОДІЮ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга.

Шахрай ти [фашист], брехні проповідник, безумством од тебе несе… Ім’я тобі просто — негідник, бандит, злодіюка та й все (Тич., II, 1947, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодіюга — злодію́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. злодіюга — злодіюка, -и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга. Великий тлумачний словник сучасної мови