1. Словник української мови в 11 томах

злозичливець

ЗЛОЗИЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто зичить зло іншому, недоброзичливо ставиться до кого-небудь.

— А хай їм всячина, тим лиходумним плетунам. Ми на зло всім злозичливцям ще поживемо та попрацюємо, попишемо (Рад. Укр., 10.III 1963, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злозичливець — злозичли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. злозичливець — див. злий Словник синонімів Вусика
  3. злозичливець — -вця, ч. Той, хто зичить зло іншому, недоброзичливо ставиться до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови