1. Словник української мови в 11 томах

злуплений

ЗЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злупи́ти.

Стара верба, така стара, Що вниз уже росте. Возами злуплена кора (Воронько, Тепло.., 1959, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злуплений — злу́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. злуплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до злупити. Великий тлумачний словник сучасної мови