1. Словник української мови в 11 томах

злускати

ЗЛУ́СКАТИ, аю, аєш, док., перех. З’їсти, лускаючи (насіння, горіхи і т. ін.).

Підійшов я до гурту.. Постояв, злускав жменю насіння (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злускати — злу́скати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. злускати — -аю, -аєш, док., перех. Заїсти, лускаючи (насіння, горіхи і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злускати — Злускати, -каю, -єш гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ). Словник української мови Грінченка