злущувати
ЗЛУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех.
1. Обчищати лузгу, лушпиння.
2. с. г. Розрихляти, розпушувати верхній шар грунту для збереження вологи і для знищення бур’яну.
Своєчасне лущення стерні підвищує врожай кукурудзи до 4 центнерів з гектара, порівняно з ділянками, які не злущують (Рад. Укр., 22.I 1961, 4);
При посіві сочевиці після озимих культур поле спочатку потрібно злущити на глибину 5-7 см (Зерн. боб. культ., 1956, 61).
∆ Злу́щувати (злу́щити) стерню́ — розрихлювати грунт одразу після збирання врожаю.
Ось зіжнуть пшениці, злущать стерню, а там настане осінь (Бабляк, Літопис.., 1961, 111).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злущувати — злу́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- злущувати — -ую, -уєш, недок., злущити, -щу, -щиш, док., перех. 1》 Обчищати лузгу, лушпиння. 2》 с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту для збереження вологи і для знищення бур'яну. Злущувати стерню — розпушувати ґрунт одразу після збирання врожаю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злущувати — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови
- злущувати — Злущувати, -щую, -єш сов. в. злущити, -щу, -щиш, гл. Сдирать, содрать, счистить. Словник української мови Грінченка