злягати
ЗЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЛЯГТИ́, зля́жу, зля́жеш, док.
1. розм. Те саме, що ляга́ти 1.
Марина злягала на своєму рипучому тапчані в кутку під чорними образами і, позираючи на заплакані шибки, стогнала: — Слаба я… Не переживу цю зиму (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 95);
[Руфін:] Я прошу вас, друзі, ходім в триклініум. Злягти я мушу, бо щось не встою (Л. Укр., II, 1951, 393);
Володька визирнув у вікно і секунду послухав під дверима, злігши долі на живіт (Смолич, II, 1958, 101).
2. на що. Спиратися на яку-небудь опору, обпиратися об щось.
Піщани тільки забачили свою «молоду» ззаду, ..коли вона вилазила з пишного ридвана та сунула в горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок (Мирний, І, 1949, 195);
Він грудьми злягає на стіл і їсть мого батька.. очима (Кол., На фронті.., 1959, 171);
Роман зайняв місце коло вікна і, злігши плечима на стіну, став пильно вглядатися, що робиться надворі (Гончар, III, 1959,152);
Внучка стомилася бігати, злягла ручками і голівкою бабусі на коліна (Ряб., Жайворонки, 1957, 169).
3. тільки док. Захворівши, лягти у постіль; занедужати.
— Що ми робитимемо, доню! От довелось мені злягти саме в жнива… (Коцюб., І, 1955, 14);
Ярина після багатьох днів хвороби одужала, але незабаром знову злягла і то дуже важко (Скл., Святослав, 1959, 100);
Пішли по селу чутки та розмови, ..батько до серця, все те приймав.. й притьмом зліг (Збан., Єдина, 1959, 130).
4. тільки 3 ос., розм. Осідати, ущільнюючись під дією чого-небудь.
Покрівля, правда, старувата, злягла, зеленим мохом узялася на північному причілку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 387).
5. перен. Затихати, вщухати (про звуки, явища природи і т. ін.).
Чути було, як поволі злягає тупіт ніг, як все тихше і тихше риплять вози (Скл., М. Щорс, 1938, 41);
Вітер зліг, і дзвінко лунали на морозі веселі голоси (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 596).
6. тільки док., діал. Розродитися.
Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75).
Значення в інших словниках
- злягати — зляга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- злягати — (в ліжко) лягати; (на руки) спиратися; (- дах) осідати; док. ЗЛЯГТИ, див. ЗАЛЯГТИ. Словник синонімів Караванського
- злягати — -аю, -аєш, недок., злягти, зляжу, зляжеш, док. 1》 розм. Те саме, що лягати 1). 2》 на що. Спиратися на яку-небудь опору, обпиратися об щось. 3》 тільки док. Захворівши, лягти у постіль; занедужати. 4》 тільки 3 ос., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злягати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ... Словник синонімів української мови